Доповідь на тему:

«Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках природознавства»

З досвіду роботи Каращук Л.А.

До структури навчального плану, згідно з новим Державним стандартом початкової загальної осві­ти, введено предмет «Природознавство», який тепер вивчається з 1 по 4 клас. Курс природознавства — це новий предмет у початковій шкалі, який с першою схо­динкою до формування природничо-наукової картини світу. Нині стає актуальним питання системного ви­ховання екологічної культури учнів, що ґрунтується на почутті поваги та любові до природи. Дитяча допитли­вість, чутливість та легке сприйняття явищ і об'єктів природи сприяють накопиченню життєвого досвіду першокласників, що в подальшому впливатиме на особистісний розвиток дитини.

Кожний урок природознавства — це мандрівка в природу, яка поєднується з дослідженнями та практич­ною діяльністю учнів. А мандрувати дивовижним світом природи допомагають казкові герої — їжачок Хитрячок, Сойка Синьокрилка, Карасик Золотенко та Сонечко Семикрапочка, які переносять школярів у реальний світ і дають змогу глибоко усвідомлювати природу як без­умовну цінність і важливу умову життя людства. Сам підручник «Природознавство» І.В.Грущинської є ма­ленькою енциклопедією для маленьких школярів.

Для вивчення природознавства велику увагу на уро­ках приділяю розвитку пізнавальної та творчої актив­ності учнів. Ці уроки вчать дітей вести спостереження, організовувати дослідницьку практичну діяльність, створювати проекти.

Програмою передбачено виконання міні-проектів «Як облаштувати джерело?», «Моє улюблене місце від­починку на природі». Уже на перших етапах вивчення природознавства учні набувають дослідницьких на­вичок і шукають відповіді на запитання «Куди зникає вода з калюжі?», «Як живуть мурахи?».

На уроках «Запитання до природи» діти включають­ся в пошукову діяльність і вчаться знаходити в підруч­никах та додаткових джерелах відповіді на запитання та обґрунтовувати їх. Така діяльність розвиває дитячий світогляд та сприяє цілісному засвоєнню навчального матеріалу. Ці уроки вчать спостерігати, робити висно­вки, узагальнювати.

Підсумком навчальної діяльності на кожному уро­ці є виконання творчих робіт рубрики «Завдання друга природи», де учні вчаться аналізувати, виділяти голов­не, порівнювати, а також застосовувати знання на прак­тиці.

Щоб активізувати пізнавальну діяльність школярів, слід використовувати завдання розвивального харак­теру, загадки, казки, вікторини, ребуси, ситуативні за­вдання екологічного змісту. Дуже важливою формою проведення уроку є екскурсія. У процесі екскурсії но­вий матеріал з природознавства стає доступним і зрозу­мілим, оскільки його засвоєння відбувається безпосе­редньо в природному оточенні. Учні досліджують рос­лини і тварин в умовах проживання, що сприяє утво­ренню первинних уявлень про взаємозв'язки в природі. Значну роль відіграють екскурсії і для естетичного та екологічного виховання дітей.

Велике значення для розвитку активності учнів на уроці мають гра і змагання, які сприяють розвитку мис­лення, пам'яті, уваги, здатності до аналізу та синтезу, вдосконаленню конструктивних умінь і творчих мож­ливостей, формуванню природоохоронних умінь. Гра створює комфортні умови для кожної дитини, щоб на­вчальна діяльність позбулася негативного психологіч­ного напруження і перетворилася на радісний і цікавий процес.

Неможливо виховувати творчу особистість без впро­вадження нових технологій навчання. Поряд із тради­ційною системою застосовую роботу в групах та па­рах, інтерактивні та комп'ютерні технології навчання, які забезпечують добре емоційне самопочуття кожно­го учня на уроці. Школярі вчаться самостійно мисли­ти, розв'язувати проблеми, прогнозувати результат.. Першокласники навчаються працювати в групі, об­говорювати ідеї, розподіляти завдання, вислуховувати пропозиції, у них формується вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Особливо цінним у робо­ті груп вважаю те, що учні можуть брати на себе різні ролі: слухача, виконавця, дослідника, шукача, співроз­мовника, партнера. Функція вчителя на уроці полягає у забезпеченні учням позиції справжнього «суб'єкта» навчально-пізнавальної діяльності. Ефективність уро­ку визначаю не обсягом знань, умінь, яких набула ди­тина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань.

Самостійна робота — складова частина процесу на­вчання, важлива передумова свідомого і міцного оволо­діння знаннями. Вона дає змогу використовувати при­родний потенціал кожної дитини, підвищувати інтерес до навчання. Шляхом спеціально дібраних вправ роз­виваю і вдосконалюю способи пізнавальної діяльності, привчаю учнів до самостійного застосування цих спо­собів у різних ситуаціях. Мені в цьому допомагає «Зо­шит друга природи» (автор Грущинська І.В.), в якому вдало підібрано такі завдання. Широко використовую в роботі алгоритми, пам'ятки, опорні сигнали. Це спри­яє розвитку самостійності учнів, оскільки вчить відпо­відної логічної послідовності у виконанні розумових операцій.

Таким чином, уроки природознавства навчають ді­тей бути небайдужими до природи, розвивають емо­ційний внутрішній світ, формують екологічну культуру й етику, розвивають творчі здібності молодшого шко­ляра.